НОВИНИ

01 Квітень 2020

ПрАТ «Кременчукгаз» виповнилося 56 років

1-го квітня підприємство святкує День народження. І це не жарт!

56 років пройшло від того дня, коли був підписаний перший наказ про створення підприємства, яке сьогодні ми знаємо під назвою ПрАТ «Кременчукгаз».

За цей час компанія пройшла великий шлях, пережила багато змін і стала лідером газопостачання в своєму регіоні.

Підприємство починало свою роботу всього лише з 12-ти працівників. А зараз штат налічує вже понад 650 і продовжує відкривати нові вакансії всупереч державним економічним кризам та суспільним негараздам.

«Кременчукгаз» сьогодні це:

2,5 тисяч квадратних кілометрів – територія обслуговування

Майже 3 тисячі кілометрів трубопроводів

81 газорегуляторний пункт

384 шафо-розподільних пункти

Майже 140 тисяч споживачів газу

10,5 тисяч кілометрів обходять за рік газовики, які обслуговують газові мережі!

До Книги пошани нашого підприємства увійшли імена 23 ветеранів праці.

Але цього разу ми вирішили звернутися до НАЙСТАРШОГО та НАЙМОЛОДШОГО працівників і розпитати  їх про роботу в «Кременчукгаз».

Ними виявились 72-річний авто-електрик В’ячеслав Білоус та 21-річний монтер із захисту підземних трубопроводів від корозії Артем Волонтирець.

  1. Як давно Ви працюєте в ПрАТ «Кременчукгаз»?

В’ячеслав: всього лише з грудня 2015-го року. Але взагалі то я з 16 років працюю за тою самою професією, що і зараз – авто-електрик, акумуляторщик. І все життя в Кременчуці, але на різних підприємствах.

Артем: а я з грудня 2018-го року, з 19-ти років

  1. Пригадайте Ваш найбільш яскравий спогад про роботу у «Кременчукгаз». Що це було? Можливо, запам’ятались якісь робочі моменти або цікаві випадки?

В’ячеслав: та на кожному кроці якісь ситуації, я ж працюю з аварійними випадками – там робота непередбачувана, і не обереш щось конкретне. А так - на викликах ми не працюємо, зі споживачами майже не стикаємося.

Артем: для мене найяскравіше – не конкретні ситуації, а колектив. Мені одразу тут сподобалося, є з ким поспілкуватись, є в кого повчитись. Якщо потрібно – підкажуть, підтримають.

  1. А є серед ваших колег є  хтось, кого Ви вважаєте прикладом для наслідування? Або навпаки, молодим спеціалістом, від роботи якого ви в захваті?

В’ячеслав: ну звичайно. От, наприклад, Вова Самсонов – слюсар, хороший молодий хлопець, спеціаліст вищого класу.

Артем:  Є і багато. Це і Віктор Красовський, і Олександр Кравченко, Чайка Віталій, Сергій Зінченко. Це все хлопці з моєї бригади, у них є чому повчитися.

  1. Як Ви вважаєте, якою має бути зарплата у працівників вашої сфери? Можна пофантазувати на цю тему. Можливо, Вам дуже хочеться придбати автомобіль або яхту?

В’ячеслав:  Автомобіль… Мене, знаєте, від цих машин… (сміється). Багато я їх передивився, тому не треба воно мені. Я – пенсіонер, мені достатньо й того, що дають. Потреб особливих не маю, поки що на все вистачає.

Артем: зараз заробітна платня для людини мого віку має бути ну хоча б 7,5 – 8 тис. гривень. Дуже важко в наш час, якщо вона менша.

  1. Поговоримо про Ваш вільний час. Чим займаєтесь, коли приходите з роботи? Є у вас якісь хобі?

В’ячеслав: Я займаюсь дачею. Зараз, через карантин, вже на неї же не поїздиш, але взагалі – люблю. Потрібно чимось займатись, не байдики бити. Вирощую там картоплю, помідори, огірки. Все як у всіх, як то кажуть.

Артем: Я у вільний час на велосипеді катаюсь. Раніше, до роботи міг на дуже великі відстані виїжджати, зараз вже не встигаю. Але містом катаюсь. На мотоциклі так само. Ну і комп’ютер, мабуть, теж варто згадати.

КОНТАКТИ
Телефони
СЕРВІСИ